Поява нових словечок і термінів вже нікого не дивує, вони з'являються і зникають. Але дивне слово «полімочевина», з'явившись, не зникло, і в останні десять років його вимовляють все частіше і частіше. Спочатку можна подумати, що мова йде про якесь чудо-добриво або, не дай бог, захворювання. Але ні, полімочевина не хвороба, а скоріше навпаки. Користуються цим слівцем люди, що займаються здоров'ям. Здоров'ям того, що виробляється і будується. Особливо таких об'єктів, систем і пристроїв, що піддані впливу корозії, або там, де потрібна надійна на довгі роки, безпечна для всього і всіх гідроізоляція. Ну це і зрозуміло, тому що полімочевина

- це полімерне покриття. Захисне полімерне покриття. А частота використання слова «полімочевина» пояснюється просто: як покриття цей матеріал заслуговує самих добрих слів, і при знайомстві з ним більш близько наші клієнти нерідко вигукують: «До чого дійшов прогрес!». Цілком припустимо, що у вас мало інформації про полімочевину. Хоча у всьому світі вона вже широко використовується для таких цілей, як покриття і захист бетону, сталевих конструкцій, а також як гідроізоляція і стримування стічних вод на очисних спорудах. Зараз ви, може, щось згадаєте і запитайте: «Чи не той це матеріал, що використовують для захисних покриттів «Бедлайнер» на вантажівках? Про нього ще розповідали в програмі «Руйнівники легенд», і там воно витримало вплив відкритого вогню і спрямований вибух ...». Так, це він. А ще полімочевина як полімерне покриття була використана при будівництві моста Сан-Матео (довжина 13 км), що в Каліфорнії, тунелю в Бостоні, для захисту Пентагону (стіни, покриті цим полімером, стають більш стійкими при вибухах) і стадіону Shea Stadium в Нью-Йорку. Це, звичайно, всього лише найвідоміші об'єкти, де була використана полімочевина; та є абсолютна впевненість, що скоро цей список поповниться і нашими українськими адресами, а в Україні полімочевина отримає свою постійну прописку. Цьому є причини: застосування полімочевини обмежується тільки нашою уявою тому, як вона практично універсальна. Історія появи полімочевини. Реакції, що лежать в основі полімерів, були виявлені ще в 1850 році. Активно актуальними вони стали десь у тридцяті роки минулого століття. До 1960 років уретановий напрямок став домінувати, як самицй цікавий. І вже в 70-х роках використання уретанів як еластомер-покриттів призвело до того, що вони захопили ринок покриттів і герметиків. Але у них є недолік: вони можуть погіршити властивості того, що захищають, тому що працюють як каталізатори реакцій. Іноді це стає проблемою. Тоді вирішили замінити звичайні для поліуретану поліефірполіоли на поліефіраміни. Вони одного сімейства, але в хвостиках макромолекул, там, де мають бути гідроксильні групи, тепер з'явилися амінні. Реакція полімеризації стала протікати за кілька секунд, що, природно, підвищило продуктивність. Сталося це в 80-ті роки і вперше було використано фірмою Texaco Chemical при виробництві деяких великих елементів, таких, як бампери. Тут же в Texaco Chemical цю ідею вирішили застосувати для створення захисних покриттів і використовували для цього напилення полімочевини. Дуже скоро стали виявлятися позитивні якості нового матеріалу. Наприклад, те, що він досить інертний, так як для реакції не використовується каталітичний процес. Але надзвичайно реактивний характер компонентів матеріалу створив бар'єр для його використання. На бар'єри пішло більше 10 років. Роки не минули марно. З'явилися нові амінні поєднувачі (подовжувачі ланцюга) і ізоціанатні форполімери, а для розпилення полімочевини було розроблено унікальне обладнання. Такі ж неприємності, як знижена змочуваність основи, міжшарова адгезія на трієчку і з такою ж оцінкою якість покриття, - пішли в минуле. Матеріал, отриманий в результаті багаторічних досліджень, назвали Рolyurea (полімочевина), а технологічний процес отримання полімеру - spray polyurea elastomer coatings, якщо українською, то - напилювання полімочевинних еластомерних покриттів. Ринок США і Канади відреагував на появу нового матеріалу напилюваної полімочевини досить активно, а в кінці 90-х відбувся різкий підйом інтересу до нових покриттів. У 2000 році з'явилася Асоціація розвитку полімочевини (PDA). У неї об'єдналися постачальники сировини, виробники обладнання та компонентів, а також підрядники, що виконують нанесення полімочевини. Застосування полімочевини, як покриття в промислових обсягах, почалося з того, що її стали використовувати для створення захисного шару на покрівлях (наносили поверх поліуретану), потім автомобілебудівники Америки в якості антикорозійного та механічного захисту стали використовувати нанесення полімочевини на кузови популярних пікапів. Коли знадобився ремонт трансаляскінського нафтопроводу, вже виходячи з досвіду застосування, прийшли до рішення використовувати полімочевини. Зараз виробництво полімочевини в Америці досягло декількох десятків тисяч тонн в рік. Швидко розвивається і не залишилася осторонь і Азія, полімочевина і там застосовується активно. Ринок Європи в останні роки теж проявляє неприхований інтерес до полімеру. Україна, звичайно, поки відстає. У нас все тільки починається. Але зміни є, і це тішить. Висока потреба полімерного покриття найвищого класу, стійкого до нелегких кліматичних умов нашого регіону, - ось що створює зростання споживання полімочевини в Україні і в Чернівцях зокрема. Зараз вже зрозуміло, що гідроізоляція полімочевиною - самий якісний, довговічний і універсальний метод, і саме полімочевина - головний конкурент на цьому ринку. Ми одними з перших в Чернівцях звернули увагу на новий для України матеріал і зараз готові визнати: так, властивості полімочевини унікальні, вона практично ідеальний матеріал для гідроізоляції, антикорозійного покриття і захисту від механічного зносу. Крім усього іншого це ще відмінний облицювальний матеріал.