Стійкість теплоізоляційних матеріалів до дії бактерій гниття, цвілі і грибків залежить від вмісту вологи в матеріалі. У відкрито - пористих матеріалах – мін вата, пінопласт, ековата інші, створюються набагато сприятливіші умови для зростання цих організмів, ніж у закрито-пористих, наприклад, пінополіуретані. Дійсно, при дослідженні біологічної стійкості жорсткого закрито-пористого пінополіуретану зростання грибків цвілі інших мікроорганізмів, завдяки відсутності водопоглинання, виявлено не було.

Гризуни та комахи  просто не гризуть ППУ, тому що не люблять, - їх шлунки пінополіуретан просто не перетравлюють. Більше того ППУ – хімічно стійка сполука, яка не розчиняється навіть в концентрованій соляній кислоті, а тільки набухає при зануренні у соляну кислоту, тому розчинити ППУ не під силу жодним комахам, гризунам чи іншим біологічним організмам. 
На науковій мові: зближення уретанових груп у макромолекулі поліуретану підвищує біологічну стійкість полімеру. Так, ППУ, отриманий із застосуванням розгалужених діолів або біофенол, як правило, мають відносно високу стійкість до дії ферментів. Порівняння пінополіуретанів на основі різних диізоціанатів показало, що полімери на основі лінійного диізоціаната (гексаметілендиізоціанату) значно менш чутливі до мікробіологічних факторів, ніж пінополіуретани на основі циклічних диізоціанатів, причому найбільш чутливі пінополіуретани на основі ТДІ.

Водопоглинання пінополіуретану залежить від особливостей його композиції і щільності. За 24 год водопоглинання пінополіуретану не перевищує 1-3%. Водопоглинання знижується, в міру